Pajuja

Абісинські кішки з 2020

Історія та ідеологія розведення розплідника Pajuja 

В нашій родині завжди були кішки: як безпородні, так і породисті різних порід, і не один приплід кошенят був вирощений. Подібний досвід присутній у господаря нашого дому, але з собаками. Спочатку ми говорили про те, що візьмемо в будинок кішку і собаку, але потім “більш розумний поступився”, і ми зійшлися на думці, що візьмемо до нашої родини двух абісинських кошенят.

Порода виграла інших претендентів 6-0, тому що абіссінська кішка…

  • собакоподібна кішка: любить гуляти на поводку, ричить, а не шипить, піддається дресируванню, має поведінку собаки, навіть запах шерсті приємний і своєрідний, трохи нагадує запах шерсті собаки
  • достатньо тиха порода, що воркує і багато спілкується воркуванням
  • блискуча красива ”3D”-шерсть (ticking, або зонарне забарвлення волосин), яка є легкою в догляді (мінімальне линяння)
  • спортивна ”підвіска”
  • красивий зовнішній вигляд: міні-пума/-лев
  • дружелюбна і терпляча з дітьми кішка
  • слухняний характер і лагідний погляд
  • соціальна, близька до хазяїв
  • не протестує і  не вередує
  • активна ”не диванна” кішка
  • відсутні симптоми алергії у наших членів родини та друзів, які раніше були алергиками на інших кішок
  • шляхетна кішка, справжній хутровий аристократ

На самостійний пошук кошенят у Фінляндії, а потім за кордоном, у нас пішло більше півроку. В результаті ми знайшли сторінки в інтернеті, які, на нашу думку, викликали довіру, і на яких були в наявності дорогі кошенята-абіссінці з родовитими титулованими батьками. Ми знайшли родоводи, в яких нічого не розуміли. Інколи натрапляли на доброзичливих, інколи наштовхувалися на зарозумілих і гордовитих заводчиків, і усі вони були тієї думки, що саме в них самі кращі в світі кошенята. Але як знати, що вони варті і тих грошей, що за них просять, і закордонної подорожі за ними, і що вони взагалі “справжні”? А що, як в родоводах і в самих генах “намішано”? У нас просто паморочилась голова.

Просто необхідно було переглянути сам підхід до пошуку кошенят. Отже, ми вступили до Suomen kissaliitto (товариство любителів кішок Фінляндії) та до Somakiss (финське товариство любителів абісинських та сомалійських кішок), а також подали на курси для заводчиків, після якого наступним кроком була б реєстрація розплідника.

Сама собою сформувалася ідеологія вирощування здорових психічно і фізично абісинських кішок, пухнастих членів родини, чистокровних з доброю генетикою і тільки в чотирьох офіційно визнаних забарвленнях шерсті: дикий (ruddy), сорель (sorrel), голубий (blue) та фавн (fawn). Ми знали, що це-недешеве хобі, що попереду нелегка кам’яниста дорога та багато роботи, але відчували, що це є правильним рішенням.

Потім ми звернулися по допомогу до товариства Somakiss (і чому одразу не звернулися??), і отримали контакт чудового, справжнього “профі”. Одразу справи стали просуватися! “Абі-професіонал” ознайомився з родоводами і інтернет-сторінками розплідників деяких кошенят-претендентів. На жаль, усі отримали вирок. Тоді наші очі розплющились, і ми взнали, що не всі заводчики притримуються міжнародних правил розведення. Серед них були і прибічники розведення котів у клітках (“фабрики виробництва кошенят”), були і інші породи в родоводах (наприклад, сомалійські кішки), а також були інші, аніж основні офіційно визнані кольори у бекграунді (наприклад, срібний і його варіанти), були ненадійні (можливо, навіть підроблені?) родоводи, були і шахраї, здоров’я чиїх кошенят було під великим знаком питання, і т.д…. не для нас…

Після такого ось болючого процесу з розсекреченням ми звернулися знову за допомогою, тепер вже у пошуку чистокровних і здорових абісинців. І через декілька годин у нас були кошенята-претенденти. Ми прийняли рішення, що хочемо нестерилізовану кішечку для розведення разом з хорошим другом для неї з того ж розплідника, кастрованим котиком, старшим братом. У них один батько, і вони з народження звикли гралися разом. Заводчиця була з Німеччини, але після вищепереліченого досвіду з’їздити за кошенятами туди не здавалося вже складним. До того ж, одного разу я вже мала досвід перевезення кішки в літаку до Фінляндії під час переїзду. Цього разу подорож також пройшла добре, кошенята були слухняними.

Так історія розплідника Pajuja почалася!